...

Як підприємниця на Полтавщині розвиває «зелений світ» з овочів та фруктів

Автор

Валерій Моісєєв

Тетяна Чернікова після 2014 року вже двічі вимушено змінила місце проживання. Спочатку з сім’єю поїхала з окупованого Донецька до Харкова. А після початку повномасштабного вторгнення переїхала до Оржиці Полтавської області.

У Донецьку вона була директором супермаркету. Маючи освіту менеджера-економіста, про початок своєї справи не думала. Зайнятися бізнесом Тетяну змусили обставини. Налагоджувати життя у Харкові було дуже складно. Грошей, які заробляли її та сестри чоловіки, вистачало лише на найнеобхідніше. Знайома, аби підтримати їх, дала невелику теплицю на 18 квадратних метрів, яку поставили на ділянці землі, що орендувалася. Тоді Тетяна із сестрою задумалися про розвиток тепличного господарства.

Мінсоцполітики разом зі Світовим банком у 2016 році розпочало реалізацію проєкту «Рука допомоги», розрахованого на внутрішньо переміщених осіб. Сестрам удалося взяти безвідсотковий кредит на три роки. Завдяки йому збудували сучасну теплицю на 300 кв. м. Найняли робітників. Працювали у своїх оборотних коштах, докуповували нове обладнання, розширювалися. За три роки шляхом сплати обов’язкових податків повернули кредит і вже перед широкомасштабною війною сягнули рівня стабільності.

Тетяна Чернікова із сім’єю

Сестри вирощували мікрозелень. Справа виявилася успішною, обсяги постачання продукції зростали. Вирощували близько 20 видів зелені, до 500 кг на місяць. «Це досить багато, ми були великими виробниками в Україні», – каже Чернікова.

Згодом підприємниці вирішили зайнятися додатково переробленням органічної зелені на соуси та салатні заправки. Незадовго до широкомасштабної війни за допомогою програми USAID AGRO отримали нове обладнання для професійної кухні, але не встигли навіть його розпакувати.

Харків перебував під постійними обстрілами, бої йшли недалеко від міста. Тетяна, у якої двоє маленьких дітей і мама похилого віку, вирішила переїхати в селище міського типу Оржиця, де її сім’ї запропонували порожнє житло. Додатковим аргументом для переїзду було те, що іноземний інвестор нового обладнання вимагав вивезти його на безпечну територію.

Сімейне тепличне господарство, яке знаходиться у селі Мовчани, за півтора кілометра від Харкова, на щастя, не постраждало від обстрілів. Виробництво мікрозелені у Харкові продовжує розвивати сестра Тетяни та її партнер з бізнесу.

Після переїзду Тетяна розпочала новий вид діяльності – виробництво плодоовочевої консервації та готових страв у реторт-пакетах. Причиною такого вибору вона називає те, що в умовах війни багатьом людям потрібна саме готова їжа, тому що немає умов для її приготування.

 розпитало Тетяну Чернікову про роботу на новому місці.

Як ви знайшли виробниче приміщення?

– Коли я приїхала до Оржиці, одразу пішла до сільради, розповіла про себе, про свої плани. Попросила допомогу з приміщенням. Мені показали, що є у комунальній власності. Це були закриті дитячі садки та школи. Щоби запустити в них харчове виробництво, потрібно було провести серйозні ремонти, підвести необхідні комунікації. Тоді мене познайомили із власником кафе, яке ми взяли в оренду.

У ньому ми працюємо вже півтора року, зробили внутрішній туалет, як потрібно за санітарними правилами, роздягальні для персоналу, встановили допоміжні вхідні двері.

Виробництво вареників

До виробництва готових до споживання харчових продуктів пред’являються суворі санітарні правила. Що із цим у вас?

– Ми виконуємо все, що вимагає законодавство у сфері безпеки харчових продуктів, зразки продукції передаємо у лабораторії, у нас є необхідні експертні висновки щодо безпеки нашої продукції для споживання, розроблена документація НАССР (НАССР є визнаною у всьому світі методикою забезпечення безпеки харчових продуктів.).

Маркетинг та просування продукції

Ви брендуєте не лише свою продукцію, а й увесь бізнес. Навіщо це вам?

– Green For You – це материнський бренд. Ми зареєстрували його з сестрою, ще коли вирощували мікрозелень. Він для нас означає не лише вузьке розуміння «зелень для тебе», а й «зелений» світ, «зелений» підхід до життя та бізнесу. Коли я почала займатися консервацією, ми розширили марку до Green For You.Food. Хотілося показати, що цінності зберігаються самі, але тепер «зелений» підхід ми застосовуємо під час виробництва харчових продуктів. Зараз ми дійшли висновку, що марку краще зробити коротшою і сфокусованішою, тому почали перехід до Food For You.

А ще у нас є марка GREEN-LANDIYA. Це наша громадська організація. Коли ми вирощували мікрозелень, активно спілкувалися з дітьми із синдромом Дауна. У процесі виникла ідея створити абілітаційний центр (абілітація – лікувальні, педагогічні, психологічні та соціальні заходи, спрямовані на пристосування людей до життя в суспільстві. – ) для людей з інвалідністю. Спочатку «Грін-Ландія» була націлена на відповідальне споживання, здорове харчування, жіночий спорт, соціальне підприємництво, сіті-фермерство. З початком повномасштабної війни довелося все це відкласти та займатися доставкою гуманітарної допомоги, продуктів та ліків людям з інвалідністю, виробництвом безглютенових продуктів тощо.

Наразі «Грін-Ландія» відкрила п’ять центрів для підтримки жінок та дівчат у Харківській області, надає послуги психологів, юриста, проводяться різноманітні заходи, організований соціальний супровід маломобільних людей.

У вас є досить широкий асортимент продукції. Від чогось уже довелося відмовитись?

– Мені дуже хотілося навчитися зберігати знамениті полтавські вареники. Думали, що цьому допоможе закачування в упаковку харчового газу. Але результат мене мало задовольнив. Строк зберігання був лише до двох тижнів, до того ж вареники були не такими пухнастими, якими мені хотілося донести їх до споживача. Тому в упаковці вареники більше не виготовляємо, тільки виконуємо замовлення, що надходять через інтернет, коли продукт швидко потрапляє до споживача.

Продукція Тетяні Чернікової

Які ви використовуєте канали збуту?

– Інтернет-магазин зараз – основний канал продажу. В середньому це 15-20 замовлень на тиждень, вартістю до 1000 грн. Закуповують продукцію також волонтери та громадські організації. Підтримуємо запас продукції на складі, оскільки вже приблизно знаємо обсяги та структуру продажів. Якщо ж надходить велике замовлення, спеціально готуємо продукцію під нього.

Беремо участь у виставках, у Сорочинському ярмарку – постійно шукаємо нових партнерів, особливо оптових. Їх наявність дозволить краще прогнозувати обсяги продажу та удосконалювати систему виробництва.

Ви досить активні у соцмережах, підтримуєте кілька ресурсів. Хто це робить?

– Мені хотілося б більше робити у цьому напрямку, але поки що немає можливості. Робимо все самі, основну роль у цьому відіграє мій чоловік. Зараз мені трохи допомагає маркетингове агентство. Зокрема, вони розробляють для нас нову етикетку для продукції, завдяки якій підвищаться шанси потрапити на полиці магазинів. Поки що багато ритейлерів не хочуть брати нашу продукцію навіть на реалізацію, бо побоюються бути звинуваченими у продажу «волонтерки». Хоча на нинішній етикетці вказано і торгову марку, і виробника. Нам кажуть, що ніхто не вчитуватиметься у написане.

Персонал та фінансування бізнесу

Який у вас штат?

– П’ять співробітників. Серед них є місцеві жителі, але я намагаюся брати на роботу внутрішньо переміщених осіб, щоб підтримати їх. В Оржицькій громаді зараз працюють практично лише ферма та молокозавод.

Технолог у нас працює дистанційно. Ми постійно консультуємося з ним, надсилаємо зразки, корегуємо рецептури. Звісно, хотілося б мати такого фахівця у штаті, але тут його неможливо знайти. На щастя, серед ВПО вдалося знайти штатного бухгалтера.

Що ви можете сказати про рентабельність свого бізнесу?

– Вона дуже залежить від обсягу продажів. Рік тому були великі замовлення від організацій та волонтерів, ми працювали у дві зміни та не встигали виконати все вчасно. Наразі таких замовлень менше, бо харчування військових непогано налагодило Міноборони. Інтернет-продаж поки не набрав помітних оборотів. Тому нині рентабельність нижча за ту, що була раніше.

Ви активно використовуєте грантову допомогу.

– Так, я намагаюся користуватись усіма можливостями для отримання фінансування, грантів, які пропонують міжнародні організації та український уряд. Ці кошти дуже допомагають нам. Можливостей багато, намагаюся їх не упускати, але часто просто не вистачає часу. Потрібний був би окремий менеджер, але про це можна лише мріяти.

Останню за часом допомогу я отримала від програми TalentA компанії Corteva Agriscience. Я брала в ній участь двічі. Вперше здобула лише дорогоцінні знання, але конкурс на фінансування не виграла. Вдруге вже під час війни вдалося отримати й фінансування. Часто донорам простіше дати підприємцям якесь обладнання – одразу видно результат їхньої роботи. Однак TalentA надала нам допомогу у збільшенні потужності мережі електропостачання.

Це був довгий шлях, процедура підключення до електромереж потребує багатьох погоджень. Я не змогла вчасно відзвітувати за витрачання грошей, але компанія з розумінням поставилася до цього. Днями підключення нарешті має відбутися, це дасть нам можливість збільшити обсяги виробництва.

Після перемоги ви збережете бізнес в Оржиці?

– За нинішніх умов складно щось планувати на тривалий строк. Я дуже хочу, щоб у моєї родини був знову свій дім, але де він буде – не можу сказати. Харків – місто, яке вже запало в душу, там було дуже добре моїм дітям, але повернутися поки що я не можу з міркувань безпеки.

Пошир цю статтю в соцмережах!

    Your Cart
    Your cart is emptyReturn to Shop

    Ми отримали Вашу заявку

    Наш менеджер сконтактує з вами протягом 30 хв.

    Замовити

    Залиште свої контактні дані, наш менеджер зв'яжется з вами!